3 листопада 2011 року Верховна Рада прийняла нову редакцію Митного кодексу України, з урахуванням Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове введення,
а також імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України. Кодекс побудований за принципом "максимальної прямої дії” та передбачає мінімальну кількость постанов Кабміну та наказів міністерств. Декриміналізовано товарну контрабанду, тобто переведено її з розряду кримінальних злочинів до складу адміністративних правопорушень. Скорочено перелік видів порушень митних правил та переглянуто стягнення, які застосовуються за їх вчинення. В новому Кодексі встановлено 18 видів правопорушень, за вчинення 5 з яких передбачено стягнення у вигляді конфіскації.
Прийняття даного Закону сприятиме:
- приведенню відповідності законодавства України з питань митної справи Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення а також імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України;
- усуненню розбіжностей у порядку застосування процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, між Україною та іншими державами - членами Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, які перешкоджають подальшому розвитку міжнародній торгівлі та інших видів міжнародного обміну;
- запровадженню в практику роботи митних органів України сучасних методів здійснення митного контролю, концентрації роботи митних органів на операціях з товарами, що мають ознаки ризикованості;
- усунення умов для виникнення проявів корупції, зменшення впливу "людського фактору" на процес та результат митного оформлення товарів;
- консолідації та кодифікації законодавства про митну справу;
- підвищення рівня ефективності протидії митним правопорушенням.
Головні переваги та новації Митного кодексу:
1. Вдосконалено структурну побудову Митного кодексу, уточнено термінологічний апарат. Зокрема нова редакція Митного кодексу складається з 21 розділу, 83 глав, 590 статтей та прикінцевих положень. Доповнено перелік понять та термінів такими як: випуск товарів, заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, іноземні товари, митні платежі, митні формальності, попереднє повідомлення, попередній документальний контроль, тарифна квота та інші.
2. Значно обмежено можливість проведення безпідставних переоглядів товарів. Встановлено, що переогляд проводиться за письмовим рішенням керівника митного органу або особи, яка його заміщає, на підставі отриманої від правоохоронних органів офіційної інформації.
3. Повністю перероблені з максимальним урахуванням положень Податкового кодексу України положення щодо строків перевірок, які проводяться митними органами (пост-аудит).
4. Передбачено запровадження дієвої системи управління ризиками при здійсненні митного контролю, яка є основою митного контролю.
5. Запроваджено інститут уповноваженого оператора економічної діяльності та врегульовано його статус, встановлено процедури отримання, призупинення та відкликання такого статусу.
У зв’язку з вищенаведеним очікується, що прийнятий закон здійснить позитивний вплив на показники розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, сприятиме збільшенню надходжень відповідних податків до бюджету, підвищенню інвестиційної привабливості нашої країни.
Провідний спеціаліст відділу документування,
контролю виконання та звернень громадян
Головного управління юстиції у Закарпатській області
Строган Марія